Книги/ журнали у Києві

Книжка «Фізичне виховання» словацького журналіста, письменника, мислителя Мартіна Мілана Шімечки присвячена роздумам про рух та його вплив на тіло, дух і, зрештою, долю людини. Це спроба автора розповісти про свій спортивний досвід тенісиста, плавця, вершника, й нарешті легкоатлета та про відкриття, які автор зробив, займаючись спортом. Читач дізнається, чому все ж таки Мартін Мілан Шімечка свого часу не став на шлях професійного спортсмена, хоч то був його останній «квиток» до університету.
Міркування автора про роль спорту, фізичної культури, руху як такого в нашому житті глибокі, почасти несподівані, дотепні, нагадають одним про вічний зв’язок тілесного й духовного, інших змусять згадати, коли останній раз виходили на пробіжку і скільки зайвих кіло набрали за час локдауну, хтось, дочитавши, дістане давно закинуту в шухляду тенісну ракетку або поведе онуків на плавання.
«Фізичне виховання» — це книжка про гармонію тіла та духу, це філософський погляд на спорт і сучасний спортивний раж, контрінтуїцію і вихід за межі власних можливостей, а також про те, в чому ж насправді криється краса буття.

Категорії Публіцистика
Мова українська
Переклад Ірина Пушкар
Обкладинка тверда
Кількість сторінок 220

Про автора:
Словацький журналіст і письменник. Мартін Мілан Шімечка — син Мілана Шімечки, видатного чеського дисидента. До 1989 року всі твори Мартіна Шімечки публікувались і розповсюджувались як самвидав. У 1990 р. він заснував незалежне видавництво Archa, де працював головним редактором до 1996 р. З 1997-1999 рр. працював головним редактором словацького щотижневого видання Domino forum. У 1997-2006 рр. був головним редактором МСП, провідної щоденної газети Словаччини. З 2006 по 2008 рік був головним редактором журналу "Респект", де працював редактором та автором. З 2016 року — редактор газети та Інтернету «Denník N». Отримав премію Іржі Ортена в 1988 році за свій автобіографічний роман "Забрік". Нагорода Іржі Ортена присуджується прозовому чи поетичному твору, автор якого не старший за 30 років на момент завершення роботи. У 2018 році був нагороджений словацьким орденом Білого подвійного хреста, найвищою державною відзнакою Словацької Республіки.